Денні ритми важливі у всьому: від циклу сон/ неспання, регуляції температури тіла, рівня гормонів, до когнітивних складових, таких як увага та настрій.

Відповідно до теорії Frank et al. 2005 [1] розлади біологічних ритмів асоціюються з розладами настрою та рецидивами хвороб. Grandin et al. 2006 [2] вказував на те, що нерегулярні циркадні ритми призводять до розладів настрою у вразливих осіб. Одні автори звертали увагу на зв'язок між поведінкою, пізнанням і афектом та порушенням біологічних ритмів [3,4], інші автори [5] зазначали, що внутрішній ритм є дуже важливою складовою для повсякденного життя людини. Крім того, є докази, що порушення біологічного ритму пророкують погане функціонування і якість життя [6].

Насправді, серед психічно хворих часто спостерігаються поведінкові зміни до загострення. Прикладом може бути порушення циклу сон/неспання (це означає, що пацієнти сплять вдень і, навпаки, активні у нічний час). Питання полягає в тому, як добові ритми впливають на психоз і як ми можемо оцінити цей вплив?

Метою дослідження було: визначення впливу ритмів на у пацієнтів з гострими психотичними станами та оцінка частоти проблем, пов'язаних з підтриманням регулярності циркадного ритму у пацієнтів з гострою шизофренією.

Для оцінювання використовувалось BRIAN інтерв’ю (українською мовою) - Biological Rhythm Interview of Assessment in Neuropsychiatry.

Існує декілька інструментів для вимірювання циркадних ритмів. Більшість цих опитувальників визначає тільки один елемент циркадних ритмів, наприклад сон (Brief social rhythm scale, Epworth sleepiness scale) та, нажаль, не бере до уваги на інші елементи, необхідні для оптимального циркадного ритму. Соціальні ритми - певні події на роботі, в громадській діяльності, або відпочинок і фізичні вправи,- можуть вплинути на циркадну регулярність, яка послідовно пов'язана з порушенням сну. У цьому контексті, необхідно адекватне розуміння впливу факторів психічного захворювання на біологічні ритми і розробка конкретних інструментів їхньої оцінки. Тому, BRIAN-інтерв'ю було розроблено для клінічної оцінки біологічного порушення ритму (наприклад, сон, соціальна діяльність та структура харчування) серед пацієнтів, які страждають на психічні розлади [7].

BRIAN-Інтерв’ю - це простий опитувальник, легкий в користуванні за нетривалий час і придатний до застосування в клінічній практиці і наукових дослідженнях. Інтерв’ю також корисне в клінічних дослідженнях для оцінки циркадного ритму.

П'ять основних доменів інтерв’ю, описані нижче:

BRIAN Інтерв'ю вміщує 5 областей, які вказані вище, і складається загалом з 21 пунктів. Зокрема, інтерв'ю оцінює частоту виникнення проблем, пов'язаних з підтриманням регулярності циркадного ритму. Наприклад: Чи є у вас проблеми із засинанням звичайний час? Як часто? (Елементи оцінюються за допомогою 4-бальної шкали: (1) = немає взагалі, (2) = рідко, (3) = іноді, і (4) = часто). Загальний бал знаходиться в діапазоні від 1 до 84, де більш високі бали вказують на серйозні циркадні порушення.

Інтерв’ю проводиться психологом або психіатром. Досліджуваний період часу відноситься до останніх 15 днів перед оцінкою. Ставляться бали у кожному пункті. Дослідник повинен оцінити частоту труднощів, які зазнає пацієнт в порівнянні з циркадними ритмами людини тієї ж статі, віку і соціально-культурного статусу.

Шкала в даний час доступна англійською, португальською та іспанською мовами. Ми представляємо україномовний варіант (переклад з англійської Орлова Н.) (табл. 1).

Дослідження тривало 6 місяців та проводилось в відділенні гострих психозів ТМО «Психіатрія» в місті Києві. Було оцінено 60 пацієнтів з діагнозами категорії F20-29 за МКХ-10, більшість з них з гострою шизофренією (F 20.0). Середній вік пацієнтів складав 35,2 роки. Оцінювання проводилось в перші чотири дні після госпіталізації. Всі опитувані давали інформовану згоду на дослідження. Загалом у пацієнтів не виникало труднощів з відповіддю на представлені питання.

Пацієнти оцінювались за п’ятьма головними доменами BRIAN: сон, денна та соціальна активність, режим харчування та визначався переважний ритм або хронотип. Нижче представлені результати оцінки серед пацієнтів з шизофренією [8] (рис. 1).

Загальний середній бал за інтерв’ю визначався в 41 бал (максимальний 84). Пацієнти мали розлади сну (вони мали проблеми з засипанням і пробудженням у звичайний час, також відмічалися труднощі в «відключенні» під час сну). Денна активність визначалась як труднощі в завершенні діяльності на своїй роботі, домашньому господарстві, фізичній та сексуальній активності. Режим харчування описувався труднощами прийому їжі в відповідно запланований час або пропусками прийоми їжі, або прийом стимуляторів, таких як кава, кока-кола і шоколад.

Соціальна активність проявлялась у труднощах в спілкуванні і міжособистісних відносинах: неможливість приділяти увагу сім'ї, друзям або чоловікові. Переважний ритм або хронотип (визначався за останні 12 місяців) як тенденція більш енергійної праці та взаємовідносин вночі, спостерігався зворотний денний / нічний цикл.

Цікавим був аналіз циркадної активності в залежності від віку пацієнтів (рис. 2) (див також [8]).

Визначалась чітка залежність особливостей циркадного ритму пацієнтів різного віку. Серед пацієнтів до 40-ка років (групи < 30 та 31-40 років) переважав зворотний денний / нічний цикл, вони були більш енергійними в праці та взаємовідносинах вночі. Крім того, у них спостерігалися проблеми міжособистісного спілкування і відносин. 40-50-ти річні пацієнти відмічали труднощі в своїй роботі, побуті і сексуальних відносинах. У пацієнтів 51 року та старше переважно відмічались порушення циклу день/ніч.

В сучасному науковому світі активно обговорюються фундаментальні механізми виникнення «синхронізації та відчування» часу організмами. На сьогодні вже відомо, що важливою ділянкою базальних гангліїв, пов’язаною з навчанням та руховою функцією є стріатум [9]. Інші дослідження показали, що смугасте тіло необхідне для нормальної поведінки синхронізації серед щурів [10]. Залишається відкритим і активно вивчається питання щодо механізмів виникнення суб’єктивного сприйняття часу та пошук методів його оцінювання особливо серед пацієнтів, що страждають на психотичні розлади. У цій публікації ми зробили першій крок по визначенню можливості використання інтерв’ю у україномовних пацієнтів та отримали перші узагальнені висновки з цієї вибірки.