Модифікація людських ембріонів знаходиться під пильним оком урядами багатьох розвинених країн, що пов’язано із морально-етичними дилемами, які відкриває така можливість. Згідно із журналом «MIT Technology Review», науково-популярний журнал Массачусетського технологічного інституту (Massachusetts Institute of Technology), США, спіробітники цього університету вперше провели подібну процедуру у довели, що можуть ефективно покращувати людську ДНК.

Поки що опубліковано лише прес-реліз, офіційна публікація планується наприкінці наступного тижня. Науковий журнал, який прийняв статтю до публікації, не розкривається.

Це вже не перша подібна процедура. Згідно із науковими даними, опублікованими китайськими вченими, їм вже вдавалось зробити щось подібне, але результати у них були не настільки обнадійливими.

Враховуючи можливий резонанс у суспільстві, вчені не дали генно-модифікованому ембріону прожити більше за декілька днів. Проведенням дослідження керував Шухрат Міталіпов (Shoukhrat Mitalipov), вчений, родом із Казахстану, який закінчив університет та захистив дисертацію у Москві, але переїхав у США у пошуках кращої долі після розпаду СРСР.

Згідно із інтерв’ю, взятого у головного дослідника, це є перша дійсно успішна модифікація генів ембріону, що відкриває широкі можливості у профілактиці багатьох спадкових хвороб. Так, якщо змінити код ДНК людського ембріону, то можна видалити або виправити гені, які викликають, скажімо, таке спадкове захворювання, як бета-таласемію. Цей процес в англомовній науковій літературі називається «germline engineering» (дослівно: зародкова інженерія), тому що будь-яка генетично модифікована дитина потім передасть зміни до наступних поколінь за допомогою власних статевих клітин (сперматозоїдів/яйцеклітин).

Критики подібного підходу апелюють до того, що це може призвести до фундаментальних (а отже й небезпечних) змін у суспільстві і, наприклад, такого явища, як «дизайнування дітей».

Головна особливість проведеного дослідження, полягає навіть не в тому, що проведено генетичне модифікування людського ембріону (це було вже продемонстровано раніше), а в ступеню контролю цього процесу. Так, згідно із роботами китайських вчених зміни в ДНК, спровоковані штучно, були сприйняті не всіма клітинами ембріону, а тільки окремими, тобто більша частина клітин залишалась немодифікованою. Це призводило до такого явища, як «мозаїцизм», і давало привід для критики, що подібні процедури не можуть бути безпечними.

В даному випадку, окрім мозаїцизму вдалось уникнути й інших «незапланових» ефектів. Таким чином, вчені довели, що провести безпечну генну модифікацію ембріону цілком можливо.