Сон – це невід’ємна складова великої частини життя кожної людини. Тому й не дивно, що його якість та тривалість може чинити вплив на здоров’я. Зазвичай, словосполучення «негативний вплив» асоціюється із недостатньою якістю та тривалістю сну. Дійсно, подібні дослідження неодноразово проводились і підтверджували небезпеку обмеження/депривації сну як на тваринних моделях, так і короткої його тривалості в рамках епідеміологічних досліджень.

Зокрема, експерименти на тваринах продемонстрували, що навіть нетривале обмеження сну призводить до суттєвого підвищення рівня кортизолу та активності симпатичної нервової системи, тобто інтерпретується організмом як сильний стрес із відповідними можливими ефектами на організм при тривалій експозиції 1. А згідно із епідеміологічними дослідженнями коротка тривалість сну (≤6 год) підвищує відносний ризик розвитку метаболічного синдрому на 74% та гіпертригліцеридемії на 82% 2. Окрім того, кожна година недостачі сну від норми (7 год) підвищує ризик кальцифікації коронарних артерій на 33% 3.

Однак, вплив понаднормової тривалості сну на організм недостатньо вивчався в рамках досліджень. Причому доля осіб, які люблять поспати більше ніж 9 год. на добу є доволі великою і, наприклад, в Австралії складає 33% від всього населення, у Фінляндії – 38%, у Німеччині – 40%, в Нідерландах – 25,7%, в США – 38% 4.

За останній місяць опублікували одразу 2 дослідження, присвячених впливу понаднормової тривалості сну, перше з яких аналізувало дані стосовно смертності та захворюваності, а друге – стосовно метаболічного здоров’я.

Перше дослідження було проведене співробітниками медичного інституту при університеті Ніхон (Nihon University), Японія. Робота мала дизайн систематичного огляду та мета-аналізу обсерваційних досліджень присвячених темі довгої тривалості сну. Всього було переглянуто 3580 статей, із яких для подальшого аналізу відібрали 95 найбільш релевантних та добре продуманих досліджень.

Одною із головних проблем у аналізі було те, що в різних дослідженнях нормальна тривалість сну тлумачилась по-різному. Зазвичай, вона коливалась від 6 і до 8.9 год. на добу або за ніч. Саме так, в половині випадків денний сон не брали до уваги. Відповідно й дефініція понаднормової тривалості сну також варіювала від ≥7 год і до ≥10 год за добу або ніч.

Перш за все, вчених цікавило вплив тривалості сну на ризик передчасної смерті, виникнення діабету, артеріальної гіпертензії, кардіоваскулярних захворювань, інсульту, коронарних захворювань та ожиріння. Основні результати представлені у таблиці 1. Згідно із ними сон тривалістю >9 год на добу відчутно підвищував відносний ризик (тобто ризик, у порівнянні із тими, хто спав менше) смерті за досліджуваний період (на 34%), діабету (на 33%), кардіоваскулярних захворювань загалом (на 21%), інсульту (на 36%), коронарних захворювань (на 23%) і ожиріння (на 8%) та не впливав на ризик розвитку артеріальної гіпертензії.

Друге дослідження було проведене співробітниками медичного інституту при Університеті Лідса (University of Leeds), Великобританія 6. Це дослідження мало дизайн обсерваційного та включало аналіз даних, отриманих із «National Diet and Nutrition Survey Rolling Programme» - спеціальної програми по дослідженню особливостей дієти та режиму харчування жителів Великобританії, де, поміж іншим, збирали дані й про тривалість сну обстежуваних. Загальна кількість обстежуваних склала 1692 осіб.

Згідно із отриманими даними тривалість сну не була ніяк асоційована зі змінами у харчових звичках, наприклад, загальній калорійності вживаної їжі, але впливала на індекс маси тіла та об’єм талії. Так, кожна додаткова година сну від середньої тривалості (7.2 год/доба) була асоційована зі збільшенням ІМТ на 0.46 кг/м² та об’єму талії на 0.9 см.

Взаємозв’язку між іншими показниками метаболічного здоров’я (С-реактивний протеїн, глікований гемоглобін тощо) та тривалістю сну дослідники не виявили.

Відмітимо, що обидві роботи знаходяться у вільному доступі. Посилання на повний текст можна знайти у списку використаної літератури.