Skip to main content Skip to main navigation menu Skip to site footer
IV Congress with international participation "Psychosomatic Medicine of the 21st Century: Realities and Prospects"
Conference Abstract
Published: 2024-12-16

Особливості циркадної регуляції при тривожних розладах

Полтавський державний медичний університет

Abstract

Тези доповіді до IV Конгресу з міжнародною участю «Психосоматична медицина ХХІ століття: реалії та перспективи»

Вступ. Індивідуальні генетичні варіації та вплив навколишнього середовища сприяють формуванню циркадного годинника, мінливість якого відображається у хронотипі людини [1]. Встановлено, що рівні експресії основних циркадних генів BMAL та PER в буккальному епітелії людини мають чітку циркадну ритмічність незалежно від віку, статі та хронотипу [2]. Сучасні дослідження продемонстрували, що час сну людини, в залежності від соціально обумовленого розпорядку дня, може не відповідати внутрішньому біологічному ритму, який регулюється циркадним годинником. Внутрішній конфлікт між біологічним годинником та соціальним ритмом життя спричиняє порушення денного функціонування та розлади сну [3]. Серед пацієнтів з тривожними розладами близько 64% мають порушення сну [4]. Останнім часом увага науковців спрямована на дослідження механізмів циркадного годинника, оскільки порушення синхронізації між циркадною системою та циклом сон-неспання впливають на розвиток тривожних розладів.

Мета дослідження – визначення рівня експресії основних генів циркадного годинника у пацієнтів з тривожними розладами з урахуванням індивідуального хронотипу.

Матеріали і методи дослідження. Було обстежено 20 пацієнтів з тривожними розладами, із них 13 (65,0%) жінок та 7 (35,0%) чоловіків, середній вік склав 38,55±9,62 років. Всі пацієнти надали письмову інформовану згоду на участь у дослідженні. За МКХ-10 у всіх пацієнтів був діагностований тривожний розлад невротичного ґенезу (F40.8, F41.1, F41.2, F41.3). Дослідження проводилось із використанням клініко-психопатологічного, психодіагностичного, генетичного та статистичного методів. Визначення рівня тривоги проводилося за шкалою тривоги Гамільтона (HAM-A). Оцінка якості та порушення сну за останній місяць проводилась за Пітсбургським опитувальником якості сну (PSQI). Для визначення індивідуального хронотипу використано опитувальник MEQ (Morningness-Eveningness Questionnaire) Хорна-Остберга. Генетичне дослідження проводилося із визначенням експресії основних генів циркадного годинника BMAL1 та PER2 методом полімеразної ланцюгової реакції в режимі реального часуу біологічних зразках буккального епітелію в ранковий та вечірній час (8.00 та 20.00). Для проведення статистичного аналізу використано програму IBM SPSS Statistics 27.0.

Результати дослідження.

За шкалою HAM-A середній показник загального балу тривоги респондентів відповідав помірному рівню – 15,8±4,3 (95% CI 13,7-17,8), психічного компоненту тривоги – 8,6±2,5 (95% CI 7,4-9,7), соматичного компоненту – 7,2±2,7 (95% CI 5,9-8,5). Загальний бал якості сну за PSQI становив 7,4±4,1 (95% CI 5,5-9,3). За даними опитувальника MEQ 7 осіб мали ранковий індивідуальний хронотип з середнім балом 67,1±4,7 (95% CI 62,8-71,5), 7 – проміжний – 53,1±3,9 (95% CI 49,5-56,8), 6 – вечірній – 34,2±3,3 (95% CI 30,7-37,6).

Середні значення (ME (Q1; Q3)) експресії циркадного гену BMAL1зранку становили 0,015 (0,009; 0,035), ввечері 0,026 (0,017; 0,049), р=0,028, PER2 – 0,007 (0,004; 0,013) та 0,009 (0,006; 0,018) відповідно, р=0,03.

Виявлено позитивні кореляційні зв’язки середньої сили між рівнем експресії гену BMAL1 зранку та показником психічного компоненту тривоги за шкалою HAM-A (r=0,52, p=0,019) і показниками PSQI: суб'єктивна якість сну (r=0,47, p=0,036), латентність сну (r=0,49, p=0,027), тривалість сну (r=0,46, p=0,039).

Дослідження рівня експресії основних генів циркадного годинника в залежності від індивідуального хронотипу показало, що у осіб ранкового типу експресія гену BMAL1 ввечері була значуще вище (p=0,018) порівняно з особами проміжного та вечірнього типу. Ген PER2 мав вищий рівень експресії ввечері (p=0,018) у осіб з ранковим та проміжним типом на основі негативних рангів (ранок < вечора), у осіб вечірнього типу значимої різниці в експресії гену PER2 не спостерігалося.

Висновки. Встановлено, що ранкова експресія основного циркадного гену BMAL1 має зв’язок з показником психічного компоненту тривоги шкали HAM-A та показниками суб'єктивної якості сну, латентності та тривалості сну за PSQI.

Виявлено різницю рівня експресії основних генів циркадного годинника в залежності від індивідуального хронотипу. У осіб з тривожними розладами ранкового та проміжного типу мав місце зсув циркадної ритмічності гену PER2. У осіб вечірнього типу відмічався циркадний десинхроноз, про що свідчить відсутність значимої відмінності рівнів ранкової та вечірньої експресії основних генів BMAL1таPER2.

Отримані дані свідчать про необхідність подальшого поглибленого вивчення молекулярно-генетичних механізмів циркадної системи у осіб з тривожними розладами, що важливо враховувати при розробці терапевтичних заходів на основі хронобіологічного підходу.

References

  1. Chauhan S, Norbury R, Faßbender KC, Ettinger U, Kumari V. Beyond sleep: A multidimensional model of chronotype. Neurosci Biobehav Rev. 2023 May;148:105114. doi: 10.1016/j.neubiorev.2023.105114.
  2. Vasko M, Marchenko I, Shundryk M, Shlykova O, Tkachenko I, Kaidashev I. Influence of age, gender characteristics, chronotype on the expression of core clock genes Per1, Clock, Bmal1 and Cry1 in buccal epithelium. Acta Biochim Pol. 2022 Oct 17;69(4):883-888. doi: 10.18388/abp.2020_6408.
  3. Zhu Y, Huang J, Yang M. Association between Chronotype and Sleep Quality among Chinese College Students: The Role of Bedtime Procrastination and Sleep Hygiene Awareness. Int J Environ Res Public Health. 2022 Dec 23;20(1):197. doi: 10.3390/ijerph20010197.
  4. Ramsawh HJ, Stein MB, Belik SL, Jacobi F, Sareen J. Relationship of anxiety disorders, sleep quality, and functional impairment in a community sample. J Psychiatr Res. 2009 Jul;43(10):926-33. doi: 10.1016/j.jpsychires.2009.01.009.

How to Cite

1.
Животовська А. Особливості циркадної регуляції при тривожних розладах. PMGP [Internet]. 2024 Dec. 16 [cited 2026 Jul. 8];9(4). Available from: https://8www.e-medjournal.com/index.php/psp/article/view/559