Specific aspects of medical students’ mental health during the COVID-19 pandemic

Abstract

This is a conference abstract from the ІV Scientific and Practical Conference "Psychosomatic medicine: science and practice". It is dedicated to the specific aspects of medical students’ mental health during the COVID-19 pandemic.

Особливості психічного здоров’я студентів-медиків під час пандемії COVID-19

Fedotova Zoya, Федотова Зоя

Abstract

This is a conference abstract from the ІV Scientific and Practical Conference "Psychosomatic medicine: science and practice". It is dedicated to the specific aspects of medical students’ mental health during the COVID-19 pandemic.

Анотація

Даний текст є тезами ІV науково-практичної конференції з міжнародною участю «Психосоматична медицина: наука та практика». Описане нижче присвячено опису особливостей психічного здоровʼя студентів медиків під час пандемії COVID-19.

Актуальність. Наприкінці 2019 року світ став свідком неприємних і тривожних новин щодо поширення коронавірусної хвороби (SarsCov19) по цілому світу. Навантаження фізичне та психічне серед студентів-медиків виросло з початком пандемії[1,2]. Змінився звичний формат навчання, соціальний устрій, окремі країни через недостатність медичних працівників вирішують залучати студентів-медиків до боротьби з пандемією. Все це, та саме по собі навчання у медичному університеті, що супроводжується низкою стресових факторів, призводить до виникнення психічних розладів у студентів медиків. Одночасно з цим стало зрозуміло, що дана сфера потребує подальших досліджень та втручань[3].

Мета

Метою є систематизація інформації по психічному здоров’ю студентів -медиків для окреслення подальших шляхів розвитку та розробки методів профілактики та втручань.

Матеріали та методи

Нами було проаналізовано літературу по темі, опубліковану протягом останніх 5 років. Для пошуку літератури було використано такі бази даних, як PubMed, APA PsychNet, Google Scholar, Scopus та Web Of Science. Пошук вівся по ключовим словам «medical students”, “mental health”, “psychological impact”, “psychological distress”.

Результати

Студенти медичних університетів стикаються з великою кількістю академічних, клінічних та психосоціальних стресових факторів. До значних академічних стресових факторів належать надмірне академічне навантаження (велика кількість навчальних годин, обсяг інформації, складність академічного матеріалу), труднощі з розподілом часу на навчання та інші справи (тайм-менеджмент), конкуренція з однолітками, іспити (складність, частота) та страх невдачі [4,5,6]. Іншими категоріями стресового впливу можуть бути соціальні фактори, такі як складнощі у регулюванні режиму навчання\відпочинок\соціальне життя, фінансові проблеми та невизначеність щодо майбутнього [7,8].

Вищенаведені фактори були ще до початку пандемії. З початку пандемії було знайдено нові фактори впливу на психічне здоров’я студентів. Серед яких: зміна часткова чи повна формату навчання та здобування практичних навичок, соціальні ізоляція, смерть близької людини чи знайомих, перенесення COVID-19 та інші.

Все це призвело до виникнення психічних проблем серед студентів медиків, серед яких є такі як[9,10,11]:

• Гостра реакція на стрес, що без необхідного та вчасного втручання може призвести до посттравматичного стресового розладу.
• Розлади сну. Було знайдено як субклінічні зміни, такі як низька якість сну, надмірна сонливість у денний час, депривація сну, зниження середньої нічної тривалості сну, так і безсоння, як самостійний клінічний діагноз.
• Розлади настрою, серед яких депресивні, первинно діагностовані, епізоди.
• Тривожні розлади та субклінічні форми підвищенної тривожності.
• Розлади адаптації.

Висновки

Результати даного огляду демонструють вплив пандемії на психічне здоровʼя студентів медичних університетів. Як було описано вище, ще до початку пандемії у студентів-медиків спостерігались труднощі пов’язані з навчальним процесом. Проте наприкінці 2019 року ситуація почала погіршуватись, що призвело до виникнення вищеописаних клінічних та субклінічних форм психічних розладів. Втім, майже всі дані досліджень, на основі яких зроблені такі висновки, були проведені у країнах Північної та Південної Америки, Азії та Європи. Це наштовхує на необхідність проведення подальших досліджень, для виявлення релевантної для жителів України інформації.

Reference

1. Bao W, Fang Z, Hou G, et al. The psychological impact of the COVID-19 epidemic on college students in China. Psychiatry Res. 2020;287:112934. doi:10.1016/j.psychres.2020.112934.
2. Hueston WJ, Petty EM. The Impact of the COVID-19 Pandemic on Medical Student Education in Wisconsin. WMJ. 2020;119(2):80-82.
3. Dyrbye LN, Thomas MR, Shanafelt TD. Systematic review of depression, anxiety, and other indicators of psychological distress among U.S. and Canadian medical students. AcadMed. 2006;81(4):354–373.
4. Edwards D, Burnard P, Bennett K, Hebden U. A longitudinal study of stress and self-esteem in student nurses. Nurse Educ Today. 2010;30(1):78-84. doi:10.1016/j.nedt.2009.06.008
5. Gazzaz ZJ, Baig M, Al Alhendi BSM, et al. Perceived stress, reasons for and sources of stress among medical students at Rabigh Medical College. BMC Medical Education. 2018;18(1). doi:10.1186/s12909-018-1133-2
6. Hill MR, Goicochea S, Merlo LJ. In their own words: stressors facing medical students in the millennial generation. Med Educ Online. 2018;23(1):1530558. doi:10.1080/10872981.2018.1530558
7. Chang E, Eddins-Folensbee F, Coverdale J. Survey of the prevalence of burnout, stress, depression, and the use of supports by medical students at one school. Acad Psychiatry. 2012;36(3):177-182. doi:10.1176/appi.ap.11040079
8. Santen SA, Holt DB, Kemp JD, Hemphill RR. Burnout in medical students: examining the prevalence and associated factors. South Med J. 2010;103(8):758-763. doi:10.1097/SMJ.0b013e3181e6d6d4
9. Al-Khani AM, Sarhandi MI, Zaghloul MS, Ewid M, Saquib N. A cross-sectional survey on sleep quality, mental health, and academic performance among medical students in Saudi Arabia. BMC Res Notes. 2019;12(1):665. doi:10.1186/s13104-019-4713-2
10. Li Y, Wang Y, Jiang J, et al. Psychological distress among health professional students during the COVID-19 outbreak - Corrigendum. Psychol Med. 2021;51(11):1960. doi:10.1017/S0033291721000714