Sleeping Disorders due to the Distress of War

Abstract

Topicality. With the start of the full-scale invasion of russia in Ukraine, sleeping disorders are becoming more and more widespread among the civil population – frequent air alarms at night, shelling of the civil areas, everyday loud sounds that are now perceived in a different way - these all cause sleeping disorders.

Studies of the US researchers [1] prove that sleeping disorders, such as insomnia, short-term sleep, and nightmares in particular, are common at the time of military actions. This has an impact on people’s health and well-being by reducing muscular strength and impairing the nervous and cardiovascular systems. For many people involved in armed conflicts (servicemen, civilians living within the area of active combat actions, people under constant threat of air attacks, etc.) sleeping disorders last for many more years after and can have a considerable impact on their ability to reintegrate in society and have a normal life after war.

As of today, there is little research in Ukraine which would describe sleeping disorders and sleep quality deterioration in the civilian population in wartime, features of sleep in wartime, and their correlation with psychopathological phenomena, such as anxiety and depression. Also, there is insufficient research of projected functional changes in the population emerging as a result of sleep-wake cycle disorders. All these define the topicality of this research.

Aim of the research. The research aims to explore sleep quality deterioration in the civilian population living in Ukraine in wartime and identify correlation between sleep quality deterioration and symptoms of anxiety and depression.

Methodology of the research. The clinical objects of the research are 103 respondents. In addition to the social demography method of study, the research made use of the Pittsburgh Sleep Quality Index (PSQI), Hospital Anxiety and Depression Scale (HADS), Quality of Life Scale (© by O. Chaban), as well as the methods of statistical data processing using the CORREL function in Excel tables.

Results. In the course of the research it has been discovered that ⅔ of the respondents living in Ukraine in wartime show sleeping disorders of different severity. Positive direct medium-degree correlation has been established between sleep quality deterioration and elevated anxiety levels. The given research contains optimized recommendations for medical and psychological consultations aimed at improving sleep quality at the time of crisis and dealing with negative consequences of sleeping disorders.

Порушення сну внаслідок дистресу війни

Вступ. Порушення сну – одна із найчастіших реакцій організму на стрес. Військовослужбовці та мешканці територій, де відбуваються активні бойові дії, в середньому сплять [2] менше 5 годин, тоді як рекомендована норма становить >7 годин повноцінного сну протягом доби. Дослідження американських нейробіологів показують [3], що для багатьох учасників збройних конфліктів проблеми зі сном зберігаються роками і можуть мати істотний вплив на їхню здатність успішно реінтегруватися та відновлювати життя після війни.

Згідно із систематичним оглядом та мета-аналізом науковців [4] про глобальну поширеність психопатологічних феноменів серед популяцій, які постраждали від збройних конфліктів встановлено, що поширеність психічних розладів (депресії, тривоги, посттравматичного стресового розладу, біполярного розладу та шизофренії) становила 22,1% у будь-який момент часу в населення, яке постраждало від конфлікту. Середня поширеність, скоригована на коморбідність, стандартизована за віком, становила 13,0% для легких форм депресії, тривоги та посттравматичного стресового розладу та 4,0% для помірних форм. Середня поширеність важких розладів (шизофренія, біполярний розлад, важка депресія, сильна тривога та важкий посттравматичний стресовий розлад) з поправкою на коморбідність, стандартизована за віком, становила 5,1%.

Дослідження, які проводилися у США [5] серед військових, вивчали наслідки понад 24-годинної депривації сну та хронічного обмеження сну (<7 днів) - показали негайні, короткочасні зміни у фізіологічному стані та здоров’ї мозку на рівнях нейронних зв’язків, ендокринних і молекулярних сигнальних каскадів, а також психологічних/поведінкових результатів.

Таким чином, дослідження порушення сну та його зв’язок із психопатологічними феноменами у наслення, що постраждало від збройного конфлікту є гостро актуальним у даний час.

Метою роботи булодослідити порушення якості сну у цивільного населення, яке проживає в Україні під час війни, та виявити зв’язок між порушенням якості сну і симптомами тривоги та депресії. У якості завдань виступало: дослідити порушення сну у цивільних осіб, що перебувають в Україні під час війни; провести кореляцію між якістю сну та рівнем тривоги/депресії; оптимізувати рекомендації у межах медико-психологічного консультування для покращення якості сну у кризових ситуаціях і можливості подолання негативних наслідків порушення сну.

Матеріали і методи дослідження

Проведення практичної частини дослідження у попередньо запланованому обсязі, а саме анкетування респондентів та аналіз результатів було скореговано відповідно до доступних умов виконання (анкетування респондентів з використанням Goole-форми). Від кожної особи була отримана інформована згода на участь у дослідженні.

У дослідженні прийняли участь 103 особи. З них 45 (43,7%) чоловіків та 58 (56,3%) жінок; левова частка (92,2%) – особи молодого віку (18-44 роки).

Окрім соціально-демографічного дослідження проводили оцінювання: якості та порушень сну за Пітсбурзьким індексом якості сну (PSQI); тривоги та депресії з використанням одноіменних субшкал Госпітальної шкали тривоги і депресії (HADS), а також оцінювали якість життя респондентів за допомогою Шкали оцінки якості життя (© Чабан О.С.). Статистичний аналіз даних проводили з використанням пакету формул (КОРРЕЛ) у таблицях програми exel.

Результати дослідження та їх обговорення

Перший блок опитування стосувався соціально-демографічних показників респондентів (Таблиця 1).

У дослідженні прийняли участь 103 особи. З них 45 (43,7%) чоловіків та 58 (56,3%) жінок; левова частка (92,2%) – особи молодого віку (18-44 роки). У розподілі за освітою переважають респонденти із повною та неповною вищою (42,7% та 36,9% відповідно). Провідний вид діяльності – робота у 68,9% опитаних та навчання у 29,1%.

Таблиця 1.

Соціально-демографічні характеристики досліджуваних

респондентів, n (%)

Другий блок анкетування стосувався якості сну респондентів за допомогою опитувальника Пітсбурського індексу якості сну. Дев’ятнадцять окремих елементів опитувальника генерують сім «компонентів»:

Компонент 1: суб’єктивна якість сну (Діаграма 1).

60% респондентів по суб’єктивним відчуттям мають дуже/досить добрий сон; 40% - сплять доволі/дуже погано.

Діаграма 1.

Компонент 1: суб’єктивна якість сну

Компонент 2: латентність сну (Діаграма 2).

61% респондентів не мають проблеми/мають незначні проблеми із засинанням; 39% - мають значну затримку сну.

Діаграма 2.

Компонент 3: тривалість сну (Діаграма 3).

64% респондентів мають нормальну тривалість сну, що перевищує 7 годин; 7% опитаних мають критичний показник тривалості сну - менше 5 годин на добу.

Діаграма 3.

Компонент 4: звична ефективність сну (Діаграма 4).

77% респондентів мають високу ефективність сну, що дорівнює >85%; 4% - мають ефективність сну, що є нижчою за 65%.

Діаграма 4.

Компонент 4: звична ефективність сну

Компонент 5: порушення сну (Діаграма 5).

Найчастіше, у опитуваних, порушення сну виникало через:

Найбільш поширені відповіді категорії «інше»:

- Тривожність;

- Думки і копання в голові;

- Страх не прокинутись (особливо під час повітряної тривоги);

- Думки про війну;

- Тривога, погані сни;

- Через румінацію думок;

- Нерви;

- Стрес, війна, новини;

- Часте серцебиття, тривога.

Діаграма 5.

Компонент 6: використання снодійних ліків (Діаграма 6).

82% респондентів не використовують снодійні ліки для покращення сну; 18% опитаних – до 2 разів на тиждень.

Діаграма 6.

Компонент 6: використання снодійних ліків

Компонент 7: порушення денного функціонування (Діаграма 7).

79% респондентів не мають/мають незначні порушення денного функціонування; 21% - мають значні проблеми, які відображаються у порушенні денного функціонування.

Діаграма 7.

Дані дослідження свідчать, що у 2/3 всіх опитаних респондентів (66%=68 респондентів), які проживають на території України під час війни, виявлені порушення сну різної інтенсивності (Діаграма 8).

Діаграма 8.

Розподіл респондентів на з/без порушеннями сну

Третій блок анкетування був спрямоватий на виявлення ознак тривоги та депресії у респондентів та проводився за допомогою Госпітальної шкали тривоги та депресії (HADS). Відповідно до отриманих результатів (Таблиця 2) можемо зробити наступні висновки:

• Раптові пробудження посеред ночі або рано вранці;
• Прокидалися, щоб піти до вбиральні;
• Мали погані сни.
• 2/3 респондентів, у яких не виявлено порушень сну – не страждають від проявів депресії чи тривоги;
• 2/3 респондентів, у яких виявлені порушення сну – мають виражені субклінічно/клінічно ознаки тривоги та депресії (левова частка – клінічно виражена тривога).

Таблиця 2.

Розподіл респондентів на з/без порушеннями сну

За допомогою формули КОРРЕЛ у таблицях Exel встановлено, що коефіцієнт кореляції між порушенням якості сну та підвищенням рівня тривоги r = 0,46 - що вказує на середній за силою позитивний взаємозв'язок між даними змінними. Тобто, можемо стверджувати, що при погіршенні якості сну, рівень тривоги матиме тенденцію до зростання, і навпаки.

Коефіцієнт кореляції між якістю сну та проявами депресії є нижчим і r = 0,29, що вказує на низький зв'язок між даними змінними.

Рекомендації щодо гігієни сну

На основі обробки та аналізу найновіших гайдлайнів Американської асоціації сну щодо «Гігієни сну» [6] та «Інсомнії» [7] були створені та надіслані респондентам (які залишали дані для зворотнього зв’язку) наступні рекомендації:

- режим: необхідно засинати і прокидатися у однакові часові проміжки щодня. При цьому, важливо засинати до 23:00, оскільки гормон мелатонін, починає виділятися близько півночі протягом 2-3 годин. Основна умова – відсутність освітлення);

- надайте пріоритет сну: може виникнути бажання зменшити тривалість сну, щоб працювати, вчитися, спілкуватися чи займатися спортом, але життєво необхідно ставитися до сну як до пріоритету.

- місце для сну: наш мозок запрограмований так, що він асоціює певні предмети/місця з відповідною діяльністю. Тому, надзвичайно важливо у місці, де Ви спите не виконувати будь-яких інших завдань (зокрема, читати книгу, переглядати телевізор, працювати за ноутбуком, приймати їжу і т.д.);

- вечірня рутина: від того, як Ви готуєтеся до сну, залежить, наскільки легко Ви зможете заснути. Щоденні вечірні ритуали, такі як: одягання піжами, чищення зубів, прийняття душу чи застосування технік для релаксації, сприяють полегшенню процесу засинання.

- розвивайте здорові звички:

Отримуйте денне світло: світло, особливо сонячне, є одним із ключових чинників циркадних ритмів, які можуть сприяти якісному сну.

Займайтесь фізичною активністю протягом дня(однак, не перед самим сном), зменшіть споживання алкоголю, відмовтеся від нікотину.

Зменшіть споживання кофеїну в другій половині дня та ввечері: оскільки кофеїн є стимулятором, і він може тримати Вас у стані збудження, навіть коли Ви хочете відпочити.

- умови у кімнаті: ідеальний мікроклімат – температура 18-21^оС, вологість – 30-60%; темне приміщення; а також затишний для Вас інтер’єр та зручна подушка і матрац;

- останній прийом їжі за 2-4 години до сну: за цей час їжа встигне перетравитися, а метасимпатична нервова система - «кишковий (ентеричний) мозок» - передати імпульси у головний мозок про закінчення процесу травлення;

- не використовуйте гаджети хоча б за 1 годину до сну: не провокуйте збудження нервової системи новинами/повідомленнями/контентом, що викликає сильні емоційні реакції та відповідь організмом у вигляді викиду у кров гормонів. Також необхідно пам’ятати, що телефони/планшети/ноутбуки генерують синє світло, яке може зменшити вироблення мелатоніну.

Респондентам, які мали підвищені показники по субшкалам «Тривога» і/або «Депресія» були надіслані посилання на YouTube-канал [8] Чабана О.С., зокрема, на рубрику «Психотерапія за 3 хвилини», у якій надані техніки самодопомоги під час прояву симптомів тривоги та депресії.

Висновки

1. У ході роботи встановлено, що у 2/3 всіх опитаних респондентів, які проживають на території України під час війни, виявлені порушення сну різної інтенсивності.

2. Визначена позитивна пряма кореляція середньої сили між порушенням якості сну та підвищеним рівнем тривоги.

3. У роботі оптимізовано рекомендації щодо гігієни сну у межах медико-психологічного консультування для покращення якості сну у кризових ситуаціях і можливості подолання негативних наслідків порушення сну.